Літературний гурток 'Поетична вітальня' гімназії №39 імені гетьмана Богдана Хмельницького (м. Київ) Керівник - письменниця Марія Морозенко

ВАЛЕНТИНА РОЗУМ

пісня - душа людини



 

         Рідко удається дорослим людям зберегти у собі СВІТ ДИТИНСТВА, з його чистотою та незамуленим поглядом на життя та навколишній світ. Валентина Розум береже у собі цей дитинний світ трепетно, як коштовність дорогу тримає у душі, боячись порушити його гармонійний лад. Світло її душі опромінює творчість. І нехай подекуди є ще місця для вдосконалення, зате не бракує у її віршах тепла, добра і радості. Світ у її творчості буяє різними барвами. Ці барви відзеркалюють думки і почуття поетки, безмежно залюбленої у Життя. А гармонія звуків плавно виливається у пісні. Таким видається поетичний світ Валентини Розум. Хочеться побути у цьому світі хвильку, надихнутися теплом і рушати далі манівцями ЖИТТЯ, почуваючи близьку присутніть дива. "Пісня - душа людини" - посвідчує пані Валентина. Певно, так і є насправді. Їй - тій, що зберегла дитинство у собі, неможливо не вірити. Вона промовляє правду...  

                 Заповіді
Усі ми перед Господом єдині,
За нас жертовні муки він прийняв.
Щоб ми, панове, в злагоді і в мирі
Жили, як нам Господь заповідав:

Не убий, не укради, 
зазнавши радості й біди.
Вір, люби і не нашкодь,
Як учив тебе Господь.
У спокусах не згорай,
В себе віри не втрачай,
І душевний спокій в серці зберігай.
                 
Нехай ведуть із давна і по нині 
Роки шляхом незгасного добра.
У спадок залишають доньці й сину 
Від Господа ті мудрії слова.


              Давайте сіяти добро 
Нема милішої для нас, як ненька-Україна,
Безмежні ріки і поля, широкі полонини.
Я до земних щедрот додам свої людські щедроти,
Тепліше стане хай серцям від ніжності й турботи.
Давайте сіяти добро! У серці проросте зерно 
І в душах наших колоситься, в добрі країна відродиться.
Давайте сіяти добро! А з ним повернеться тепло, 
В оселях наших запанує, родині спокій подарує.
Нехай пророчить істина стара: “Людина має жити для добра!”


         Якщо місяць не ясніє 
Буває так, що в небі місяць не ясніє,
А зіроньки навколо та й не мерехтять, 
А час спливає знову по своєму колу
І жодну мить не повернуть назад.
Летять роки, немов лелеки білокрилі,
У вирії життєвім їх не зупинить.
Хоч мріємо ми про літа вишневі,
Насправді то лише коротка мить.
Тож подивись на світ натхненними очима 
Й поміть усе, чого раніше ти не помічав: 
Промінчик сонця в небі лагідно-пестливий,
Листочок ніжний і тремтливий,
Метелика, який повз тебе пролітав.




Обновлен 22 мая 2014. Создан 11 мая 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником