Літературний гурток 'Поетична вітальня' гімназії №39 імені гетьмана Богдана Хмельницького (м. Київ) Керівник - письменниця Марія Морозенко

Анастасія Алєксєєва

"стати ближчою тим, хто поряд"



Алєксєва Анастасія має у собі чимало суперечностей. Вона вразлива і вражає інколи необачним словом чи ділом сама, смілива та інколи боязка (особливо у презентації власного творчого доробку), відкрита і потайна. Дівчина пише завжди і скрізь, немовбито у своєму житті почуває велику потребу виписатися за усіх тих, хто притлумив у собі природні обдарування. Цікаво, що у її родині поетичний хист мали чи мають фактично усі щонайближчі родичі. Донині збереглись нотатки творчості дідуся та щоденникові записи мами. Звісно, це є наочний приклад для онуки та доньки. Разом із тим, у цьому криється і глибша відповідальність перед собою, як відповідальність за написане. У геніального Павла Тичини є такі знамениті рядки: "За всіх скажу, за всіх переболію..." Ці віршовані рядки класика української літератури цілком відповідають творчим поривам Насті. Втім, у своїх віршах вона висловлює думки різних поколінь. Але ж і висловлює так, ніби пройшла все це сама свого часу. Можливо, так і є насправді. Бо хто він є, Поет ХХІ століття? Можливо, ЛЮДИНА, яка прожила тисячі життів на землі. А чи ОСОБИСТІСТЬ, що проживає усе вперше, як востаннє. Мені здається, що саме так і живе Анастасія. Новим кроком у пошуку самої себе стала для неї нова непізнана сходинка. Нині дівчина пробує себе у малій прозі. Однак, маю певність, що і це лишень початки її творчого шляху. Віднедавна Анастасія проходить складний етап творчого становлення. Яким він буде у подальшому, залежить щонайперше від неї самої. Вірю, що Настя розуміє це сама. Пригадую, як схвильовано вона читала свої вірші на Поетичному слемі. Пригадую, як трепетно гортала подаровану збірку поезій поетки і патріотки Олени Теліги. Пригадую, як захоплено відгукувалась на гарні рядки віршів, написаних друзями. Так, Анастастія вміє учитись і вміє навчати себе сама. І вже це має слугувати їй у подальшому. Вірю, вона матиме гарне творче майбутнє. Власне, саме таке, яке вона вибудує САМА задля себе та інших, близьких її серцю та дорогих, усіх поціновувачів її поетичного слова.

 

 

 

 

                                                                         *****

Засияет огонь в ночной тьме,
Завораживая людей таинственной красотой.
И много огоньков появится в небе.
"Звезды"... - подумают люди.
А Поэт скажет: "Надежды,
не дающие душам угаснуть в ночной тьме".
И знает Поэт, что надежды 
не гаснут даже через года,
каждого человека
покоряет сияющая в небе звезда.

У каждого есть свой заветный огонь,

     путеводный свет в ночной тьме...



Обновлен 10 мар 2014. Создан 08 мар 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником